ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ГРУПИ ІНВАЛІДНОСТІ В УКРАЇНІ, Disabledvoicesonline

14.09.2015

ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ГРУПИ ІНВАЛІДНОСТІ В УКРАЇНІ

11 вересня 2013 — Eugenia

У відповідності з чинним законодавством України інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призвели до обмеження життєдіяльності та необхідності в соціальній допомозі і захисті.

Встановлення відсотка втрати здоров’я і працездатності громадянином визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України).

Медико-соціальна експертиза:

— визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час її настання,

— встановлює групу інвалідності,

— проводить заходи щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.

В залежності від ступеня втрати здоров’я інвалідність поділяється на три групи — I, II і III. Чинним законодавством України передбачені чіткі критерії для встановлення групи інвалідності:

Перша група інвалідності

Підставою для встановлення першої групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженим дефектом, що призводять до значного обмеження життєдіяльності людини, можливості до самообслуговування і викликають потребу в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

До І групи належать особи з найважчим розладами здоров’я, які повністю нездатні до самообслуговування, потребують повного постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду, абсолютно залежні від інших осіб або, які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду, залежні від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій.

Критеріями встановлення I групи інвалідності є обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у значному ступені:

    обмеження самообслуговування III ст.; обмеження здатності самостійно пересуватися III ст.; обмеження здатності до навчання III ст.; обмеження здатності до трудової діяльності III ст.; обмеження здатності до орієнтації III ст.; обмеження здатності до спілкування III ст.; обмеження здатності контролювати свою поведінку III ст.

Друга група інвалідності

Підставою для встановлення другої групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженим дефектом, що призводять до значного обмеження життєдіяльності людини, при збереженій здатності до самообслуговування, та не викликають потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення другої групи інвалідності є обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у вираженому ступені:

    обмеження самообслуговування II ст.; обмеження здатності самостійно пересуватися II ст.; обмеження здатності до навчання II ст.; обмеження здатності до трудової діяльності II ст.; обмеження здатності до орієнтації II ст.; обмеження здатності до спілкування II ст.; обмеження здатності контролювати свою поведінку II ст.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, що має два або більше захворювання, які призвели до інвалідності, наслідки травми або уроджені дефекти та їх комбінації, що в сукупності функціональних порушень призводять до значного обмеження життєдіяльності людини та її працездатності.

Друга група визначається інвалідам з дитинства (учням, студентам закладів освіти I-IV рівнів акредитації) за наявності ознак інвалідності на період навчання; після закінчення учбового закладу надається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.

Інваліди II групи можуть працювати в спеціально створених умовах: в спеціальних для інвалідів цехах, де забезпечується організація особливого режиму праці (скорочення робочого дня, індивідуальні норми виробітку, додаткові перерви у роботі, суворе дотримання санітарно-гігієнічних норм, медичний нагляд і систематична лікарська допомога і т. ін), на спеціально створених робочих місцях, в надомних умовах з індивідуальним режимом роботи без обов’язкових норм виробітку, з доставкою в необхідних випадках сировини додому та прийманням вдома готової продукції.

Інваліди II групи можуть виконувати не протипоказані види праці, в тому числі і висококваліфікованої, у будь-яких установах і на підприємствах різних форм власності, де адміністрація забезпечує спеціальні умови (наприклад, ненормований робочий день, невеликий обсяг роботи, необхідні перерви в роботі, режим харчування, окремі приміщення і т. ін).

Третя група інвалідності

Підставою для встановлення третьої групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або уродженими дефектами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності, в тому числі працездатності, які потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями встановлення III групи інвалідності є обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності в помірно вираженому ступені:

    обмеження самообслуговування І ст.; обмеження здатності самостійно пересуватися I ст.; обмеження здатності до навчання І ст.; обмеження здатності до трудової діяльності І ст.; обмеження здатності до орієнтації I ст.; обмеження здатності до спілкування I ст.; обмеження здатності контролювати свою поведінку І ст.

Причинами інвалідності є:

для громадян — загальне захворювання, трудове каліцтво, професійне захворювання, інвалідність з дитинства;

для військовослужбовців — поранення, контузія, каліцтво, отримане при виконанні військових обов’язків, або захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті та ін

Перелік захворювань для встановлення групи інвалідності:

Чинним законодавством України передбачено ряд захворювань, травм, анатомічних дефектів, при наявності яких встановлюється відповідна група інвалідності.

Анатомічні дефекти і прирівняні до них стани

ПЕРША ГРУПА ІНВАЛІДНОСТІ

1. Відсутність очей.

2. Вроджені рудиментарні очні яблука.

3. Сліпота (гострота зору з переносною корекцією менше 0,05 або концентричне звуження поля зору до 10 градусів від точки фіксації) на обидва ока чи око, котый краще бачить.

4. Хронічні, спадково-дегенеративні захворювання ЦНС та травми при незворотних станах та при хронічно прогредиентном перебігу з одним або декількома такими синдромами: геміплегією, вираженим амиостатическим синдромом, вираженою атаксією, гіперкінетичним синдромом з неможливістю стояння та ходьби, тетраплегією, верхньою чи нижньою параплегією або різко вираженим парапарезом, з вираженим нижнім парапарезом зі значним порушенням функції тазових органів, тотальною афазією, вираженим парезом трьох кінцівок.

5. Кукси двох кінцівок: нижніх — на рівні середньої третини стегна і вище, кукси кистей з відсутністю усіх фаланг чотирьох пальців, за винятком першого чи трьох пальців кисті, включаючи перший, і більш високий рівень ампутації.

ДРУГА ГРУПА ІНВАЛІДНОСТІ

1. Відсутність однієї легені і хронічна дихальна недостатність II ступеня внаслідок патологічних змін другої легені.

2. Стійкий повний птоз на обох очей після усіх видів відновного лікування та необоротні зміни органа зору з гостротою зору з переносною корекцією 0,05-0,08 або концентричним звуженням поля зору до 20 градусів від точки фіксації на обидва ока чи око, що краще бачить.

3. Параліч верхньої кінцівки з частковою афазією.

4. Параліч нижньої кінцівки з помірними розладами функції тазових органів.

5. Виражений верхній або нижній парапарез, виражений геміпарез.

6. Значні дефекти черепа (60 см2 і більше), які не заміщені аутотканью.

7. Кукса плеча чи передпліччя при помірному порушенні функції другої верхньої кінцівки: приводить контрактура плечового суглоба I-II ст. деформуючий артроз ліктьового суглоба I-II ст. деформуючий артроз променево-зап’ястного суглоба I-II ст.; кукса кисті або передпліччя і кукса гомілки.

8. Екзартикуляция верхньої кінцівки в плечовому суглобі.

9. Кукса верхньої або нижньої кінцівки та глухота на обидва вуха.

10. Кукса верхньої або нижньої кінцівки та відсутність зору на одне око.

11. Екзартикуляция стегна.

12. Коротка кукса стегна при неможливості протезування.

13. Кукса обох гомілок.

14. Хибна кукса нижньої кінцівки або обох стоп на рівні суглоба Шопара при відсутності можливості медичної реабілітації і протезування.

15. Анкілоз кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба (ПФС II).

16. Двобічний коксартроз (III-IV ст.).

17. Каловий (сечовий) нориця, неприродний задній прохід при неефективності або наявності протипоказань до оперативного втручання.

18. Кукса стегна при помірному порушенні рухових чи статичних функцій другої нижньої кінцівки (деформуючий артроз кульшового суглоба I-II ст. неправильно зрощену перелом стегнової кости зі скривленням осі, укорочуванням кінцівки на 2-3 см, фіброзний анкілоз колінного суглоба, помірна контрактура колінного суглоба, помірна контрактура гомілковостопного суглоба порушення функції суглоба II ст.), кукси обох гомілок, анкілоз кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба порушення функції суглоба II-III ст. двобічний коксартроз.

19. Стан після ендопротезування двох кульшових чи двох колінних суглобів.

ТРЕТЯ ГРУПА ІНВАЛІДНОСТІ

1. Відсутність однієї легені.

2. Відсутність або субатрофия одного ока.

3. Стійкий повний птоз одного ока після проведення усіх видів відновного лікування.

4. Сліпота на одне око (гострота зору з переносною корекцією нижче 0,05 або концентричне звуження поля зору до 10 градусів від точки фіксації).

Примітка Третя група інвалідності встановлюється при наявності одного ока в результаті побутової травми або хвороби, не пов’язаних зі службою в армії або професійною діяльністю на період перенавчання та придбання нової професії.

5. Двостороння глухота.

6. Стійка трахеостома при неможливості пластичного закриття.

7. Стеноз гортані II-III ступеня внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м’язового апарату гортані з одно — або двобічним парезом і стійкою дисфонией.

8. Стійка афонія органічного генезу.

9. Дефект щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування.

10. Гипофизарний нанізм (зріст менше 150 см).

11. Параліч кисті.

12. Параліч верхньої кінцівки або параліч нижньої кінцівки.

13. Виражений парез верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів у всіх суглобах і гіпотрофією м’язів: плеча — більше 4 см, передпліччя — більше 3 см, стегна — більше 8 см, гомілки — більше 6 см, а також гіпотрофією м’язів кисті чи стопи.

14. Чужорідне тіло в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менингоэнцефалитом.

Примітка Введення чужорідних тіл в речовину головного мозку з метою лікування не є дефектом і група інвалідності встановлюється залежно від порушень функцій нервової системи та психіки.

15. Значний дефект кісток черепа (3 х 1 см2 і більше, крім випадків заміщення його аутотканью) або при менших розмірах, якщо має місце пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма протікала з ускладненнями (інфекційно-гнійним процесом).

16. Відсутність кисті і вищий рівень ампутації верхньої кінцівки.

17. Хибний суглоб плеча або обох кісток передпліччя.

18. Відсутність усіх фаланг чотирьох пальців кисті, за винятком першого.

19. Відсутність трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілоз чи виражена контрактура тих самих пальців у функціонально невигідному положенні.

20. Відсутність першого, другого пальців з відповідними п’ястно кістками.

21. Відсутність перших пальців обох кистей.

22. Відсутність трьох пальців кисті з відповідними п’ястно кістками.

23. Кукса стегна чи гомілки.

24. Кукса стопи на рівні суглоба Лисфранка або на вищому рівні.

25. Двобічна кукса стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом.

26. Різко була виражена контрактура чи анкілоз 2-х суглобів гомілка-ступень; різко виражена контрактура чи анкілоз гомілковостопного суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні.

27. Різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового або колінного суглоба.

28. Врожден чи набутий вивих кульшових суглобів чи одного кульшового суглоба із значним порушенням функції.

29. Деформація грудної клітини внаслідок резекції п’яти і більше ребер при наявності дихальної недостатності I ст. і більше.

30. Неконсолідований перелом стегна чи обох кісток гомілки.

31. Нестійкий колінний чи кульшовий суглоб з вираженим порушенням функції кінцівки.

32. Укорочення нижньої кінцівки на 7 см і більше.

33. Ендопротез колінного чи кульшового суглоба.

Огляд громадян у медико-соціальних експертних комісіях (далі — МСЕК) проводиться за місцем проживання або лікування за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу при пред’явленні паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу.

Пацієнта, спрямованого на комісію, представляє лікар, що лікує, або голова лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу. Для вирішення соціальних питань запрошуються представники роботодавця і профспілкового комітету.

МСЕК розглядає документи після повного та всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, установлення клініко-функціонального діагнозу, соціально-психологічного діагнозу, професійно-трудового прогнозу, отримання результатів відновного лікування, соціально-трудової реабілітації та інших даних, що підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання.

Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність і обгрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу.

Пацієнтам, стан здоров’я яких не дозволяє прийти до МСЕК, огляд проводиться вдома або в стаціонарі, де він перебуває на лікуванні. У виняткових випадках (наприклад, коли громадянин проживає у віддаленій, важкодоступній місцевості) МСЕК може приймати рішення заочно за згодою громадян, керуючись матеріалами медичних справ.

Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до МСЕК документів.

Терміни переогляду інвалідів ( Переогляд інвалідів з нестійкими, оборотними морфологічними змінами та порушеннями функцій органів і систем організму з метою визначення ефективності відновного лікування та реабілітаційних заходів, стану здоров’я і ступеня соціальної адаптації проводиться через 1-3 роки.

Переогляд інвалідів раніше вказаних строків, а також громадян, інвалідність яким встановлено без зазначення строку переогляду, проводиться при зміні стану здоров’я і працездатності або при виявленні фактів зловживань чи помилок, допущених у встановленні групи інвалідності .

Група інвалідності без зазначення строку переогляду(безстрокова група) встановлюється громадянам:

— при анатомічних дефектах і прирівняних до них станах,

— стійких необоротних морфологічних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму,

— неефективності реабілітаційних заходів,

— неможливості відновлення соціальної адаптації,

— несприятливому прогнозі динаміки працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у районі проживання інваліда,

— за віком: чоловікам старше шістдесяти років і жінкам старше п’ятдесяти п’яти років, інвалідам, у яких строк переогляду настає у чоловіків після досягнення шістдесяти років, жінок — п’ятдесяти п’яти років)

Форми документів для МСЕК затверджуються МОЗ України.

За результатами розгляду документів виноситься комісійна рішення. У разі незгоди пацієнта з рішенням МСЕК, він протягом місяця має право подати про це письмову заяву до вынесшую рішення і вищестоящу МСЕК, чи до відповідного відділу (управління) охорони здоров’я — УОЗ. Комісія, яка винесла рішення, або УОЗ у триденний термін від дня одержання заяви надсилають усі наявні документи разом із заявою на розгляд вищої МСЕК. Експертиза документів і огляд пацієнта проводиться протягом місяця.

Рішення республіканської, Кримської, обласної, центральної міської МСЕК може бути оскаржене до МОЗ України.

При виявленні фактів порушення законодавства про медико-соціальної експертизи МОЗ України доручає іншому складу обласної або республіканській МСЕК з урахуванням усіх наявних обставин повторно розглянути документи щодо оскарження встановлення групи інвалідності.

Рішення МСЕК може бути оскаржено в установленому порядку в суді.

Рейтинг: +1 Голосів: 1 5015 переглядів

Короткий опис статті: групи інвалідності в україні порядок встановлення групи інвалідності в україні україни, рішення, встановлення, інвалідності, групи, медико, документів, документи, захворювання, проводиться, лікувально, профілактичного, пацієнта, закладу, громадян, здоров’я, обстеження, соціальної, законодавства, життєдіяльності, отримання, протягом місяця, що оскаржено, обласної, республіканської, соціально, діагнозу, далі, експертиза, соціальних, охорони здоров’я, каліцтво, медичного, інвалідність, реабілітації, чинним, лікувально-профілактичного, профілактичного закладу, встановлення групи, протягом місяця, медичного обстеження, групи інвалідності, медико соціальної, чинним законодавством, лікувально профілактичного закладу, встановлення групи інвалідності

Джерело: ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ГРУПИ ІНВАЛІДНОСТІ В УКРАЇНІ — Disabledvoicesonline

Також ви можете прочитати