• Інвалідність групи

    Оформлення інвалідності, не проблема . Україна Центр

    16.09.2015

    Оформлення інвалідності — не проблема

    13.08.2013

    Періодично в суспільстві виникають чутки про те, що нібито інвалідність хворій людині неможливо оформити без хабара, що для того, щоб отримати направлення на МСЕК (медико-соціальну експертизу), потрібно тільки напрямок лікувального закладу обласного рівня, що інваліду без ноги потрібно мало не щороку підтверджувати, що нога у нього не виросла, і т. д. Для того, щоб підтвердити або спростувати ці чутки, ми звернулися до головного лікаря Кіровоградського обласного бюро медико-соціальної експертизи Володимиру Павловичу Бондарю .

    Звісно, Володимир Бондар зазначив, що людині, якій за його станом здоров’я показана інвалідність, оформити її не складе особливих труднощів, якщо робити все по закону і всі свої дії здійснювати за встановленим порядком.

    Отже, є хворий Іванов Іван Іванович, який проживає, наприклад, у Знам’янці. Він протягом певного часу лікується у лікаря Петрова, в поліклініці за місцем його проживання на нього заведена картка, в якій регулярно відзначаються всі його контакти з лікувальним закладом — здача аналізів, результати відвідин лікаря, виклик додому, направлення на консультації в обласні медзаклади, санаторне лікування і т.п. У хворої людини це завжди товстелезні талмуди, за якими легко простежити всю історію його хвороби. Ініціатива може виходити як від лікаря, так і від хворого. Збираються необхідні документи, перелік яких є в кожній поліклініці та ЦРЛ, і кур’єром (!), не видаючи на руки хворому, відправляються в Кіровоград, в обласне бюро МСЕК.

    Одержавши та вивчивши ці документи, співробітник МСЕК посилає хворому Іванову письмове запрошення на комісію на певний день, з переліком документів, які необхідно мати з собою. Якщо з якої-небудь причини щось не складається з поїздкою в даний день (наприклад, в цей день немає автобуса на Кіровоград), можна зателефонувати за вказаним у запрошенні телефону і домовитися про перенесення візиту.

    Але ось хворий Іванов приїхав у МСЕК. Як і всім до єдиного інвалідам, крім довідки про присвоєння групи інвалідності, йому вручається документ під назвою «Індивідуальна програма реабілітації інваліда» (ІПР), в якій детально розписані всі види реабілітації, якої потребує даний хворий: медична реабілітація, в тому числі протезування, відновлювальна терапія, реконструктивна хірургія, санаторно-курортне лікування і т.д.; психолого-педагогічна, передбачає навіть можливості навчання або перенавчання на іншу спеціальність; професійна, трудова, фізкультурно-спортивна реабілітація і т. д. Тут же вказуються навіть найменші побутові фактори, з якими може зіткнутися інвалід, технічні засоби — спеціальні мобільні телефони та книги зі шрифтом Брайля, тростини, годинник, телевізійні збільшувальні прилади, допоміжні побутові засоби і т. п. Крім самого інваліда, такі ж документи отримують лікуючий лікар даного хворого за місцем проживання, управління соцзахисту, служба зайнятості, які не мають права відступити від цієї програми, і за виконання всіх рекомендацій кожен з них повинен відповідати самим серйозним чином.

    Після закінчення строку, на який хворому встановлено інвалідність і на який розрахована ця програма реабілітації, розглядаються результати ІПР і робляться висновки про те, відновився хворий повністю або продовження ІТП на певний термін, або про те, що, незважаючи на всі вжиті методи, реабілітація неможлива. Зазначений документ — це, по суті, другий паспорт інваліда, а не довідка про інвалідність, яка регулює тільки фінансову сторону інвалідність, тобто отримання пенсії.

    Крім ІПР, за місцем роботи інваліда також направляється повідомлення про результати МСЕК та рекомендаціях щодо умов і характеру праці інваліда (це може бути неповний робочий день, або робота з більш легкими умовами, або можливість надомної роботи…).

    Отже, вся основна робота з підготовки документів для проходження МСЕК, а також подальша реабілітація інваліда — це прерогатива лікувального закладу ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ ХВОРОГО, тобто в міській поліклініці або ЦРЛ. І тільки в порядку винятку, якщо хворий, який потребує отримання інвалідності, у важкому стані перебуває на стаціонарному лікуванні у лікарні обласного підпорядкування (обласна лікарня, кардіологічний та онкологічний диспансери тощо), згідно з наказом управління охорони здоров’я ОДА, спеціальну форму для направлення до МСЕК можуть заповнити лікарі цієї лікарні.

    Основна причина такого «розподілу обов’язків» не тільки в тому, щоб розвантажити лікарів обласних медзакладів від зайвих паперів, але і в тому, що лікар за місцем проживання має більш повні дані про хворого, якого спостерігає часом не один десяток років. Ще один важливий момент: якщо хворий, який потребує оформленні інвалідності, нетранспортабельний або з якоїсь іншої причини доставити його в Кіровоград не представляється можливим, члени МСЕК приїдуть до нього додому, у них для цього є транспорт.

    Дана процедура оформлення інвалідності регулюється Законом України «Про реабілітацію інвалідів», який був прийнятий ще у 2005 році, і з 2007 року почалося фінансування відповідної статті бюджету. З тих пір проблем з призначенням інвалідності і реабілітації інвалідів, як і з засобами реабілітації, приміром, кардіостимуляторами або протезуванням, практично немає. Обласне бюро МСЕК, а також облуправління соцзахисту, обласна служба зайнятості за цим дуже ретельно стежать. І Кіровограда на всеукраїнському рівні виглядає в цьому питанні досить непогано, хоча досягнуто це було зовсім не легкою працею.

    Отже, головний висновок з усього, що нам розповів Володимир Бондар: навіть у тому випадку, якщо ви спостерігаєтеся і лікуйтеся у свого лікаря, наприклад, в обласній лікарні або кардіодиспансері (а зараз хворий має право вибирати лікаря, у якого він хоче лікуватися), у разі необхідності оформлення інвалідності ви зі своїм эпикризом та іншими наявними у вас медичними документами повинні йти ТІЛЬКИ В ЛІКАРНЮ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ, до свого дільничного лікаря чи до вузького спеціаліста за профілем свого захворювання.

    Ще одне питання, яке часто мусується на «скамеечном» рівні: чому людина, у якого ампутували, скажімо, нога, повинен регулярно ходити на МСЕК і доводити, що вона не виросла?

    Як сказав Володимир Бондар, це сакраментальне питання. В даний час в Україні існує 4 групи інвалідності: 1-я А, 1-Б, 2-я і 3-я. В залежності від захворювання, інвалідність потрібно підтверджувати через певний строк — скажімо, через рік, через два або три. Всі «ампутанти» отримують 3-ю групу інвалідності БЕЗСТРОКОВО і не повинні нікуди ходити і нічого доводити (виняток у вигляді другої групи на рік може бути зроблено тільки в тому випадку, якщо, наприклад, у зв’язку з цукровим діабетом або з іншої причини погано гоїться кукса і це перешкоджає протезуванню). Людини з ампутованою кінцівкою можна побачити в черзі на МСЕК тільки в одному випадку: у нього виникло якесь супутнє захворювання, наприклад, інфаркт, яке передбачає зміну групи інвалідності на другу.

    Ще один момент, який треба наголосити: усі групи інвалідності вважаються робочими. Навіть інваліди 1-ї групи Б — візочники, спинальники — мають право займатися розумовою працею: вести юридичну практику, працювати через Інтернет, диспетчером на телефоні і т. п. Зараз не пишуть в документах «непрацездатний», це було до 1992 року, коли були ЛТЕК (лікарсько-трудові комісії), і, знову-таки, можливості працевлаштування відображаються у ІТП і в згаданому нами повідомленні, яке надсилається за місцем роботи або проживання інваліда. На наш погляд, це дуже правильно, так як людина, який затребуваний через Інтернет або яким-небудь іншим дистанційним шляхом, не відчуває себе неповноцінним і нікому не потрібним. А заняття по душі може знайти кожен — було б бажання.

    Ольга Березіна, «УЦ».

    Короткий опис статті: інвалідність групи

    Джерело: Оформлення інвалідності — не проблема | Україна-Центр

    Також ви можете прочитати