• Різне

    Інвалідність в Ізраїлі не звільняє від військової повинності, Захар

    20.09.2015

    Російська газета

    В Ізраїлі служать навіть хворі на ДЦП

    Коли на стоянці автобуса я зустрів дівчину у військовій формі, але на милицях, мені і в голову не могло прийти, що ця «солдатка» — інвалід з дитинства.

    Адже інвалідів в армію не закликають. Ні в одній країні світу. Але, виявляється, і такі солдати можуть бути справжніми воїнами.

    В єврейській державі при призові на строкову військову службу встановлюється так званий «медичний профіль» військовослужбовця за стобальною шкалою. Іншими словами, отримав 100 балів вважається абсолютно здоровим, а один — абсолютно хворим. Якщо врахувати, що традиційне для іудеїв і мусульман обрізання відноситься до хірургічних втручань, а кожне втручання призводить до зниження профілю, то ізраїльських солдатів з «профілем сто» практично немає. Звичайний «профіль» здорового тутешнього призовника — 97. При легких нездужаннях він знижується до 72 або 64. «Профіль 21» отримують хлопці і дівчата, що мають проблеми з психікою.

    Охочих «відкосити» від армії в Ізраїлі небагато. По-перше, тому, що в країні, поряд з зовсім не дружніми державами, суспільство сприймає «косящих» щонайменше як трусів. По-друге, неслужившим важко знайти престижну роботу. В-третіх, які пройшли строкову службу надаються чималі кошти для продовження навчання або відкриття власного бізнесу.

    І все-таки основна мотивація ізраїльських призовників — це патріотизм, бажання стати на захист своєї країни. Чимало молодих інвалідів розглядають свою службу в армії як можливість компенсувати обмеження життєвих можливостей.

    Таль Фортек народилася з дет-ським церебральним паралічем, а її сестри-близнюка пощастило з’явитися на світ абсолютно здоровою. Батьки дівчаток робили все від них залежне, щоб сестри завжди були разом. Вони не розлучалися ні в школі, ні в дитячому садку. І ось настав день, коли сестру Таль закликали в ЦАХАЛ, а їй самій армійські лікарі пояснили, здавалося б, очевидну річ — ДЦП дає звільнення від служби.

    З таким поворотом долі Таль змиритися не побажала. Вона почала оббивати пороги призовного пункту, настійно вимагаючи призову. Таль заповнила десятки анкет, відправила сотні сервіс. Вона доводила, що досконало володіє трьома іноземними мовами, друкує на комп’ютері і достатньо швидко пересувається з допомогою милиць. І в кінці кінців Таль перемогла! Вона стала «солдаткой» ЦАХАЛа.

    Приклад Таль Фортек надихнув й інших молодих людей призовного віку, які не змирилися зі своєю хворобою і здійснили свою мрію стати в ряди Цахалу. Сьогодні в ізраїльській армії служать дев’ять юнаків і дівчат, що мають різну ступінь інвалідності з ДЦП. Деякі з них, навіть прикуті до інвалідного візка, оволоділи необхідними для армії спеціальностями і одержали офіцерські звання. Молодший лейтенант Йоханан Коен — один з них. Він — інвалід-візочник. Йоханан більше року прослужив в групі інтелектуальної розвідки, сьогодні продовжує службу в підрозділі освіти та молоді. На офіцера в інвалідному візку школярі дивилися із захопленням.

    Для Дано Козловської, що пересувається за допомогою «ходунків», саме молодший лейтенант Коен послужив взірцем патріотизму, нескореності обставинам і сили людського духу. Дана теж поставила перед собою мету стати «солдаткой». Вона навіть домоглася прийому у начальника генерального штабу Цахалу, якого вмовила дозволити їй призваться на навчальну базу флоту. Тепер вона служить на військовій радіостанції і вважає себе щасливою людиною. Дана переконана, що «в армії, як ні в якому іншому місці, молода людина отримує можливість довести, чого він коштує в життя».

    Знайшли помилку? Виділіть текст з помилкою та натисніть Ctrl+Enter. щоб повідомити нас про неї.

    Короткий опис статті: інвалідність в ізраїлі В ізраїльську армію навіть закликають громадян, які мають інвалідність
    , Солдати без обмежень, В Ізраїлі служать навіть хворі на ДЦП, Захар Гельман, Єрусалим У світі, Близький Схід, Ізраїль, Влада, Безпека, Армія

    Джерело: Інвалідність в Ізраїлі не звільняє від військової повинності — Захар Гельман

    Російська газета

    Також ви можете прочитати